Сторінка: https://www.drs.gov.ua/press-room/derzhavna-regulyatorna-sluzhba-ukrayiny-chergovyj-raz-stala-majdanchykom-dlya-poshuku-kompromisu/
5 липня Голова ДРС Ксенія Ляпіна провела зустріч із представниками виробників сірчаної кислоти та металургійних підприємств, які використовують сірчану кислоту для виробництва своєї продукції.
Щоб врегулювати питання забезпечення промпідприємств сірчаною кислотою в необхідному обсязі, при Державній регуляторній службі України була створена моніторингова комісія, яка до 1 вересня має намір простежити за ситуацією на ринку і надати в міжвідомчу комісію при МЕРТ результати власного моніторингу.
За словами президента ВП «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, металурги ризикують залишитися без цієї сировини після введення імпортних квот з 1 вересня. «Може скластися ситуація, при якій сірчаної кислоти буде не вистачати, і споживачі не зможуть придбати її ні за які гроші. Проблеми з сірчаною кислотою почалися в 2014 році, коли Україна втратила контроль над підприємствами в Криму та в Донецькій області, які виробляли цю сировину, причому на тлі зростання попиту на неї», – зазначив він.
Крім того, під час зустрічі йшлося про те, що гостро стоїть питання наявності залізничних цистерн для перевезення сірчаної кислоти. «Раніше в Україні було 136 цистерн, станом на 2018 рік їх вже менше сотні. Наявні цистерни можуть перевезти лише 40 тис. т продукції, а потрібно 100-120 тис. т», – попередив один із експертів.
Нагадаємо, міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, посилаючись на результати розслідування щодо імпорту в Україну сірчаної кислоти, яке проводилось одним із департаментів Мінекономрозвитку та за ініціативою підприємств, які перебувають у підпорядкуванні Мінекономрозвитку, вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну сірчаної кислоти та олеуму, незалежно від країни походження та експорту, у вигляді квотування імпорту в Україну строком на 3 роки. За словами промисловців, такі дії ведуть до монополізації ринку двома підприємствами та ризику залишитись без сировини українським металургійним підприємствам.