Позиція Державної регуляторної служби України стосовно застосування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» під час прийняття рішень органами місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів

24.04.2017

Державна регуляторна служба України на чисельні звернення органів місцевого самоврядування стосовно необхідності дотримання вимог Закону України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1160) під час прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів повідомляє наступне.

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 1160 рішення про встановлення місцевих податків і зборів мають ознаки регуляторних актів та потребують реалізації процедур, передбачених цим Законом.

Справляння місцевих податків та зборів до місцевих бюджетів (податкові платежі) здійснюється відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України.

Підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Водночас, відповідно до припису частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України  подання, розгляд проектів рішень про встановлення місцевих податків та зборів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету), приймаються:

  • не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
  • після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На підставі запланованих надходжень органи місцевого самоврядування до 15 жовтня року, що передує плановому, формують бюджети на плановий бюджетний період з урахуванням особливостей передбачених Бюджетним Кодексом, та затверджуються до 25 грудня (включно) року, що передує плановому (статті 67-77 Бюджетний кодекс України).

Виходячи із норм пункту 5 статті 2 та частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України (однією із складових якої є бюджети місцевого самоврядування), становить один календарний рік, що починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тобто, органи місцевого самоврядування, в рамках, визначених Бюджетним та Податковими кодексами України, мають до 15 липня кожного року прийняти та оприлюднити рішення про встановлення місцевих податків та зборів на наступний рік з визначенням обов’язкових елементів, встановлених положеннями ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.

У разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у встановлений термін не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів на наступний рік, такі податки справляються, виходячи з норм цього Кодексу, із застосуванням їх мінімальних ставок та без застосування відповідних коефіцієнтів, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПКУ, абзац 2 частина 5 розділу XIX Прикінцеві положення ПКУ).

Така ж позиція викладена і в листі Державної фіскальної служби України від 15.06.2016 № 10340/5/99-99-12-02-03-16 (додається).

 

Висновок:

Враховуючи норми Бюджетного та Податкового кодексів України, органи місцевого самоврядування мають щорічно (до 15 липня кожного року) переглядати розміри ставок місцевих податків та зборів, що справляються в установленому ПКУ порядку. Відповідні ставки будуть діяти лише протягом року, на який прийняті.

Таким чином, якщо органи місцевого самоврядування до 15 липня поточного року оприлюднили рішення про затвердження місцевих податків і зборів на наступний (плановий) бюджетний період, то такі рішення будуть діяти лише протягом наступного бюджетного періоду.

У разі, якщо органи місцевого самоврядування оприлюднили рішення про затвердження місцевих податків і зборів на наступний (плановий) бюджетний період після 15 липня поточного року, такі рішення будуть діяти тільки у бюджетному періоді, що наступає за плановим (тобто через один календарний рік).

 

Приклади:

 

  1. Якщо міською радою 24.02.2017 (тобто до 15.07.2017) були прийняті та оприлюднені рішення про встановлення місцевих податків і зборів, із зазначенням у цих рішеннях бюджетного періоду (наприклад, 2018 рік).

Виходячи з вимог ПКУ та враховуючи, що такі рішення були прийняті у встановлені строки, ставки відповідних місцевих податків і зборів будуть діяти з 1 січня 2018 року до кінця бюджетного періоду , тобто до 31 грудня 2018 року.

 

  1. Якщо рішення про встановлення місцевих податків і зборів будуть прийняті та оприлюднені міською радою 04.09.2017 року (тобто після 15.07.2017) з одночасним зазначенням бюджетного періоду (наприклад, 2018 рік).

У цьому випадку ставки відповідних місцевих податків і зборів будуть діяти тільки з 1 січня до 31 грудня 2019 року.

У бюджетному періоді 2018 року ставки відповідних місцевих податків і зборів мають сплачуватися платниками таких податків і зборів, у порядку, встановленому цим Кодексом, за мінімальними ставками та без застосування відповідних коефіцієнтів, а плата за землю має справлятися із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня 2017 року.

 

  1. У разі, якщо міською радою рішення про встановлення місцевих податків і зборів були прийняті без зазначення бюджетного (податкового) періоду або із зазначенням, що такі рішення є безстроковими, ‑ це є порушенням вимог Бюджетного та Податкових кодексів України.

Згідно із підпунктом 12.3.2. пункту 12.3 статті 12 ПКУ, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Обов’язковими елементами відповідно до статті 7 ПКУ є: об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Податковим періодом є період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів, та за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 33 ПКУ).

Відповідно, прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів без зазначення бюджетного (податкового) періоду може бути підставою для оскарження таких рішень у судовому порядку зацікавленими особами.