Проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму досудового оскарження рішень органів доходів і зборів”

04.05.2016
Пропонуємо для розгляду та обговорення.
Пропозиції до законопроекту надсилати на електронну адресу
vep@dkrp.gov.ua

 

 

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

 М. АЗАРОВ

“     ”                             2013 р.

Закон України

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму досудового оскарження рішень органів доходів і зборів

_________________________________________________

І. Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №13-17, ст. 112) такі зміни:

1) доповнити пункт 14.1 статті 14 підпунктом 14.1.71 такого змісту:

«14.1.71 Апеляційна Рада з питань урегулювання податкових спорів – постійно діючий колегіальний орган з розгляду скарг суб’єктів господарювання на рішення контролюючих органів при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, який формується з представників державних органів та всеукраїнських громадських організацій в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України»;

2) у пункті 55.1 статті 55 після слів «контролюючим органом вищого рівня» доповнити словами «або Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів»;

 3) викласти статтю 56 у такій редакції:

«Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів

56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення, а також до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів як останньої  інстанції адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Скарги на рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, подаються до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів.

56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Апеляційна Рада з питань урегулювання податкових спорів протягом 5 днів зобов’язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про оскарження його рішення.

56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга на рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може бути подана до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного рішення.

56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

У разі пропущення платником податків встановленого строку рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Скарги на рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розглядаються Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів протягом 30 календарних днів з дня їх реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва

Рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів протягом 5 робочих днів з дня засідання надсилається поштою центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та платнику податків з повідомленням про вручення або надається йому під розписку

56.9. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Якщо рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів не надсилається платнику податків протягом 30-денного строку, то з дня, наступного за днем зазначеного строку, рішення вважається прийнятим не на користь платника податків.

56.10. Рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним, обов’язковим для виконання контролюючим органом, дії якого оскаржуються, і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати отримання  рішення про часткове або повне задоволення скарги зобов’язаний повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, про його виконання та подати підтвердні документи.

Контроль за виконанням рішень Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

56.11. Не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу, а також має право звернутися до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів як останньої  інстанції адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

56.14. Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою – дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів.

56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів;

56.17.4. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів  встановлюється Кабінетом Міністрів України.

56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури оскарження рішень контролюючих органів»;

4) у пункті 157.14 статті 157 після слів «можуть бути оскаржені» доповнити словами «до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів або»; 

5) у абзаці першому пункту 200.15 статті 200 після слів «повідомлення від платника» доповнити словами та знаками «, Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів».

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

 

              Голова

Верховної Ради України