Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу та встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток»

04.05.2016
Пропонуємо для розгляду та обговорення.
Пропозиції до законопроекту надсилати на електронну адресу
vep@dkrp.gov.ua

 

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮМ. АЗАРОВ

“      ”                             2013 р.

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу та встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток
____________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У другому реченні частини третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 6, ст. 56 після слів “посвідчується печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 – 22, ст. 144):

1) доповнити Кодекс статтею 581 такого змісту:

“Стаття 581. Застосування суб’єктами господарювання печатки у господарській діяльності

1. Суб’єкт господарювання може мати печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

2. Для виготовлення печатки одержання будь-яких документів дозвільного характеру не передбачається.”;

2) у частині четвертій статті 62 слова “, печатку із” замінити словами “та може мати печатку із”;

3) перше речення частини першої статті 181 після слів “та скріпленого печатками” доповнити словами “у випадках, передбачених законом”;

4) у частині другій статті 279 слова “, печатку зі своїм найменуванням” замінити словами “та може мати печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом”.

3. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 – 44, ст. 356):

1) у частині другій статті 207:

абзац другий після слова “печаткою” доповнити словами “(за наявності)”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“Законом або за домовленістю сторін може бути передбачено скріплення правочину, який вчиняє юридична особа, печаткою такої особи.”;

2) у статті 246 після слів “скріплюється печаткою” доповнити словами “(за наявності)”;

3) останній абзац частини другої статті 962 після слів “та печатки товарного складу” доповнити словами “(за наявності)”.

4. У частині третій статті 42 Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40 – 42, ст. 492) після слів “з прикладенням печатки” доповнити словами “(за наявності)”.

5. У частині третій статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 35 – 37, ст. 446) після слів “засвідчуються печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

6. У частині другій статті 1 Закону України “Про товарну біржу” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 10, ст. 139; 2002 р., № 16, ст. 114) слова “, печатку із своїм найменуванням” замінити словами “та може мати печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом”.

7. У частині другій статті 1 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 20, ст. 272; 2002 р., № 16, ст. 114) слова “і печатку із своїм найменуванням” замінити словами “та може мати печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом”.

8. Перше речення частини другої статті 44 Закону України “Про заставу” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 47, ст. 642) після слів “та печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

9. У Законі України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161):

1) частину першу статті 47 після слів “і скріплені печаткою юридичної особи” доповнити словами “(за наявності)”;

2) у другому реченні статті 76 після слів “з прикладенням печатки” доповнити словами “(за наявності)”.

10. Частину восьму статті 1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 13, ст. 52; 2002 р., № 16, ст. 114) викласти в такій редакції:

“8. Торгово-промислова палата має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банківських установах і може мати печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.”.

11. У пункті 1 статті 9 і пункті 7 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 28, ст. 205; 2001 р., № 7, ст. 34; 2002 р., № 5, ст. 32) після слів “підписаних і завірених печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

12. Третє речення абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України “Про обіг векселів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 24, ст. 128; 2011 р., № 4, ст. 21) після слів “скріплюються печаткою” доповнити словами “(у разі її наявності)”.

13. Друге речення частини першої статті 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251) після слів “скріплюється печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

14. У частині першій статті 3 і в абзаці першому частини другої статті 24 Закону України “Про кредитні спілки” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 15, ст. 101) слова “печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням” замінити словами “може мати печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом”.

15. У частині другій статті 10 Закону України “Про Товариство Червоного Хреста України” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 5, ст. 47) слова “печатки із своїм найменуванням” замінити словами “може мати печатки із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом”.

16. У Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 31 – 32, ст. 263; 2006 р., N 27, ст. 234, N 37, ст. 310; 2009 р., N 19, ст. 263; 2010 р., N 8, ст. 51, N 18, ст. 140, N 29, ст. 392, N 37, ст. 498; 2011 р. N  10, ст.   67, N  28, ст.  252; Офіційний вісник України, 2012 р., N  85, ст. 3433; 2012, N  95, ст. 3845; 2013 р., N   9 ст.  325):

1) доповнити частину 1 статті 7 абзацом такого змісту:

“забезпечує на своєму офіційному сайті усім бажаючим анонімний цілодобовий безоплатний доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру, затверджує перелік таких відомостей, який має включати відомості, необхідні для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності у ньому запису про державну реєстрацію припинення зареєстрованої особи або про перебування зареєстрованої особи у стані припинення, про місцезнаходження або місце проживання, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків, осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, включаючи відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, та забезпечує можливість пошуку відомостей щодо всіх зареєстрованих осіб, зокрема за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків у передбаченому законодавством порядку), копіювання та роздрукування цих відомостей.”.

2) у статті 8:

у частині 8 слова «електронного цифрового підпису» замінити словами «засвідчуються з використанням способів ідентифікації особи, встановлених  Кабінетом Міністрів України»;

у частині 10 слова «електронним цифровим підписом заявника» замінити словами «з використанням способів ідентифікації особи, встановлених  Кабінетом Міністрів України»;

3) статтю 10 викласти в такій редакції:

«Стаття 10. Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації

1. За проведення державної реєстрації змін:

до установчих документів юридичної особи справляється реєстраційний збір у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;   

імені або місця проживання фізичної  особи-підприємця справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації змін до установчих документів благодійних організацій не справляється.

3. За видачу дубліката оригіналу установчих документів, та змін до них, засвідчених державним реєстратором, справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

4. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи – підприємця.

5. Документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.»;

4) у статті 17:

доповнити частину 2 абзацами такого змісту:

«дані заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, якщо така заява була додана до реєстраційної картки»;

 «дані заяви про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість, якщо така заява була додана до реєстраційної картки»;

доповнити частину 4 абзацами такого змісту:

«дані заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, якщо така заява була додана до реєстраційної картки»;

 «дані заяви про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість, якщо така заява була додана до реєстраційної картки»;

5) у абзаці другому частини 6 статті 22 слова «електронним цифровим підписом» замінити словами «з використанням способів ідентифікації особи, встановлених  Кабінетом Міністрів України»;

6) у частині 1 статті 24:

доповнити абзац другий реченням такого змісту:

«До реєстраційної картки можуть додаватися заяви щодо обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики»;

у абзаці п’ятому слова «електронним цифровим підписом» замінити словами «з використанням способів ідентифікації особи, встановлених  Кабінетом Міністрів України»;

7) доповнити частину 1 статті 26 реченням такого змісту: «До органів державної податкової служби одночасно із переданням відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи передаються відомості із даними заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, заяви про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість, електронні копії цих заяв, якщо такі заяви були додані до реєстраційної картки.»;

8) абзац другий частини 2 статті 27 виключити;

9) у статті 42:

доповнити абзац другий частини 1 реченням такого змісту: «До реєстраційної картки можуть додаватися заяви щодо обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики»;

у абзаці четвертому частини 2 слова «електронним цифровим підписом» замінити словами «з використанням способів ідентифікації особи, встановлених  Кабінетом Міністрів України»;

10) доповнити частину 5 статті 43 реченням такого змісту: «До органів державної податкової служби одночасно із переданням відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця передаються відомості із даними заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування, заяви про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість, електронні копії цих заяв, якщо такі заяви були додані до реєстраційної картки.»;

11) абзац другий частини 3 статті 44 виключити.

17. У Законі України «Про електронні документи та електронний документообіг» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N36, ст.  275):

1) частину першу статті 6 доповнити реченням такого змісту:

«У випадках визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» можуть використовуватися інші способи ідентифікації автора електронного документа.»;

2) частину першу статті 7 доповнити словами:

«, або у випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», іншими способами ідентифікації автора електронного документа.»;

3) статтю 12 доповнити словами:

«, а у випадках, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», інших способів ідентифікації автора електронного документа.».

18. Друге речення частини четвертої статті 21 і останнє речення частини другої статті 25 Закону України “Про іпотеку” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст. 313) після слова “печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

19. Частину третю статті 1 Закону України “Про фермерське господарство” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 363) викласти в такій редакції:

“3. Фермерське господарство має найменування та може мати печатку і штамп із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.”.

20. У частині третій статті 6 Закону України “Про кооперацію” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 5, ст. 35) слова “, печатку із своїм найменуванням” замінити словами “та може мати печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом”.

21. Частину другу статті 5 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 7, ст. 46) після слів “скріплюється печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

22. У другому реченні частини шостої статті 43 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 11, ст. 140) після слів “скріплюється печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

23. Абзаци четвертий і п’ятий частини сьомої статті 25 Закону України “Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 136) після слова “печатку” доповнити словами “(за наявності)”.

24. Перше речення абзацу дев’ятого підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 33, ст. 430) після слів “скріплюються печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

25. В абзаці другому частини п’ятої статті 6, першому реченні абзацу четвертого частини четвертої статті 11 і першому реченні абзацу першого частини п’ятої статті 30 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268, ст. 384; 2009 р., № 49, ст. 733) після слова “печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

26. Абзаци другий і третій частини десятої статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273; 2009 р., № 10–11, ст. 137) після слова “печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

27. В останньому абзаці частини другої статті 46, першому реченні підпункту 2 частини другої статті 49, абзаці третьому частини шостої статті 75 і першому реченні абзацу першого частини другої статті 78 Закону України “Про акціонерні товариства” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 50 – 51, ст. 384; 2011 р., № 35, ст. 344) після слова “печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

28. У першому реченні частини першої статті 25 і частині третій статті 36 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 33, ст. 471) після слів “скріплена печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

29. Частину четверту статті 11 Закону України “Про охоронну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 2, ст. 8) після слів “скріпленим печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

30. Абзац п’ятий частини другої статті 9 Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств” після слова “скріплену печаткою” доповнити словами “(за наявності)”.

31. У пункті 2 частини другої статті 122 Закону України “Про інвестиційну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 47, ст. 646; 2011 р., № 36, ст. 416; із змінами, внесеними законами України від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI і від 20 листопада 2012 року № 5492-VI) слова “, а також печаткою (для юридичної особи)” замінити словами “та скріплюється для юридичної особи печаткою (за наявності)”.

II. Цей Закон набирає чинності через один місяць з дня його опублікування.

               Голова
Верховної Ради України

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу та встановлення принципу провадження господарської діяльності суб’єктами приватного права без застосування печаток»

 

1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

Потенціал підприємництва не може реалізуватися повною мірою в Україні через незадовільний бізнес-клімат.

Наразі у рейтингу “Легкості ведення бізнесу” (DoingBusiness), який складається експертами Світового Банку, за показником “Легкості започаткування бізнесу” Україна серед 183 країн посідає 137 місце. Водночас, сусідні країни за цим же показником мають значно кращі позиції. Зокрема, Грузія – 9, Естонія – 21, Латвія та Литва – 25 та 27 відповідно, Вірменія – 32 Казахстан – 49, Білорусь посідає 58 місце, тощо. Загалом, з пострадянських країн гірші ніж Україна позиції у рейтингу має хіба що тільки Таджикистан.

Звісно, така оцінка міжнародних експертів процедур започаткування бізнесу в України негативно вливає на інвестиційну привабливість вітчизняної економіки. На це красномовно вказує і статистика. У 2010 році обсяг інвестицій в основний капітал (з усіх джерел фінансування) у перерахунку на душу населення в Україні склав лише $229, тоді як у сусідніх пострадянських країнах, що мають кращі показники у рейтингу, в рази більше.

Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” від 2 червня 2010 року одним з індикаторів успіху провадження реформ для поліпшення бізнес-клімату й залучення інвестицій визначено – підвищення позиції України в міжнародному рейтингу Світового банку “Ведення бізнесу – 2012” за простотою ведення бізнесу на 40 позицій, зі 142-го на 102-е місце серед 183 країн.

Започаткування будь-якого бізнесу складається з необхідності вчинення певних кроків, а також витрат часу та коштів, зокрема, це подання документів державному реєстратору, сплата реєстраційного збору, подання, в певних випадках, документів до державної податкової служби.

Також однією з процедур, яка додає таких кроків, є оформлення (виготовлення) майбутніми суб’єктами господарювання печатки. Але переважна більшість держав відмовилася від обов’язковості її застосування суб’єктами господарювання.

Для здійснення Україною подібного кроку також існує багато причин. І це не лише необхідність спрощення процедур започаткування бізнесу та покращення позицій України в міжнародних рейтингах, а й існуючі масштаби зловживань, що ґрунтуються або є похідними від встановленої законодавством обов’язковості використання печаток.

Так, правоохоронні та податкові органи вже давно визнали факт надзвичайної легкості підробки будь-якої печатки. Технології та обладнання для цього вже не є чимось ексклюзивним. За таких обставин жодна печатка, насправді, вже не гарантує того, заради чого її обов’язкове використання запроваджувалося багато років потому.

Системного характеру вже набула проблема передачі печатки від попереднього керівництва суб’єкта господарювання до новопризначеного (при його заміні). Не передавання печатки позбавляє нове керівництво можливості управляти суб’єктом господарювання, а попереднє керівництво (із печаткою на руках) не лише продовжує фактично контролювати цілий бізнес, а й здатне завдати йому істотних збитків (найчастіше через вчинення правочинів «заднім числом»).

Загрозливих масштабів набуло і захоплення чужого майна (бізнесу) проти волі його власника (так зване рейдерство). Встановлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою (наприклад, фізичне заволодіння нею, вилучення під приводом проведення її експертизи, визнання недійсною за судовим рішенням тощо) фактично означає встановлення контролю над суб’єктом господарювання. Відсутність печатки на сьогодні здатне зупинити господарську діяльність будь-якого підприємства, оскільки без неї керівник суб’єкта господарювання просто нездатний укладати угоди, приймати окремі розпорядчі рішення тощо).

Ураховуючи зазначене вище, проблема не може бути розв’язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного регулювання.

Дана проблема справляє негативний вплив безпосередньо на суб’єктів господарювання та опосередковано на державу й населення.

При цьому законопроект вирішує проблему, яка склалася внаслідок  викладення статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”  Законом України від 16.10.2012              № 5461-VI у новій редакції, яка на сьогодні не містить переліку відомостей, до яких орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, повинен надати вільний доступ на своєму офіційному сайті.

 

2. Цілі державного регулювання

Основною метою проекту Закону є спрощення та здешевлення процедури започаткування бізнесу в Україні через відмову від обов’язковості та перехід до добровільності використання печаток суб’єктами господарювання приватного права.

Одночасно, законопроект вирішує такі завдання як:

– покращення позицій України у рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу;

– усунення причин зловживань, які ґрунтуються на обов’язковості застосування суб’єктами господарювання печаток (у тому числі причин тих зловживань, що на сьогодні широко використовуються в рейдерстві);

– скасування необхідності додаткового звернення до органів державної податкової служби для реєстрації платника податку на додану вартість або обрання спрощеної системи.

Окремо слід відзначити вже давно назрілу потребу в перегляді застарілих підходів до процедур започаткування та ведення бізнесу в Україні.

Шляхами досягнення цієї мети є внесення відповідних змін до чинних законодавчих актів України.

Основні положення законопроекту передбачають:

– скасування обов’язковості використання печатки для суб’єктів господарювання приватного права та запровадження добровільності її використання (суб’єкти публічного права матимуть змогу застосовувати печатки як і раніше);

– запровадження обов’язковості та достатності зазначення у документах лише особистого підпису вповноваженої особи;

– заборону необхідності отримання документів дозвільного характеру для виготовлення печатки (стосується тих суб’єктів господарювання, які, попри добровільність її застосування, все ж таки вирішать користуватися нею);

– скасування вимоги щодо справляння реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи – підприємця;

– здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців шляхом подання електронних документів без обов’язкового використання електронного цифрового підпису, використовуючи інші способи ідентифікації особи заявника;

– подання державному реєстратору під час проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відомостей, необхідних для реєстрації такої особи органами державної податкової служби як платника податку на додану вартість, єдиного податку, інших податків та зборів (у разі, якщо відповідно до закону чи за рішенням особи передбачено реєстрацію особи як платника відповідного податку);

– внормування та розширення обсягу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, до яких надається доступ на офіційному сайті спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації.

 

 3. Альтернативні способи досягнення встановлених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Досягнення зазначених цілей можливе наступними способами:

1. Відмова від запровадження норми щодо відміни обов’язковості застосування печаток при провадженні господарської діяльності суб’єктами приватного права.

У даному випадку вирішення питання усунення причин зловживань, які ґрунтуються на обов’язковості застосування суб’єктами господарювання печаток (у тому числі причин тих зловживань, що на сьогодні широко використовуються в рейдерстві), покладатиметься на застосування виключно ринкового механізму.

Оскільки запровадження обов’язковості застосування печаток суб’єктами господарювання втілено шляхом саме державного регулювання, тому неможливо врегулювати проблему, покладаючись виключно на ринкові механізми. Крім того, по своїй суті ринковий механізм є взаємодією основних елементів ринку: попиту, пропозиції, ціни та конкуренції. Вирішення ж піднятого питання лежить поза межами можливостей взаємодії зазначених елементів.

Крім того, запровадження ринкових механізмів передбачає, що вирішення усіх спірних питань повинно здійснюватись у судовому порядку. Але слід зазначити, що вирішення низки проблем, пов’язаних з рейдерством,  виключно у судовому порядку може призвести фактично до зупинки діяльності суб’єкта господарювання та його вимушеного банкрутства (загальновідомо, що вирішення питань у суді носить досить тривалий характер, а також містить у собі загрозу суб’єктивного характеру, тобто можливість корупційних зловживань).

Окремо слід зауважити, що у разі залишення даної ситуації без змін про здешевлення та спрощення процедури започаткування бізнесу мова взагалі не може йти.

З огляду на зазначене, відмова від державного регулювання свідчитиме про самоусунення держави від вирішення питань протидії рейдерству та корупції і є неприйнятною.

2. Запровадження норми щодо відміни обов’язковості застосування печаток при провадженні господарської діяльності як суб’єктами приватного права, так і суб’єктами публічного права.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Запровадження даної норми є недоцільним, оскільки юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. При цьому порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Крім того, проблеми, визначені у п.1 АРВ, не притаманні  суб’єктам господарювання, які створені як юридичні особи публічного права.

До юридичних осіб публічного права належать державні та комунальні установи, від імені яких реалізується господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Таким чином, запровадження норми щодо відміни обов’язковості застосування печаток при провадженні господарської діяльності як суб’єктами приватного права, так і суб’єктами публічного права є недоцільною.

3. Посилення кримінальної відповідальності за зловживання, які ґрунтуються на обов’язковості застосування суб’єктами господарювання печаток.

Даний підхід певною мірою вирішуватиме проблему рейдерства, але також потребує значного проміжку часу. Крім того, даний підхід не вирішує питання полегшення входу й виходу з бізнесу.

Однією з основних складностей цієї ситуації є те, що сьогодні ми маємо справу з дуже застарілою проблемою. Причини цього не тільки й не стільки в недосконалості законів. Головна причина – корупція та, як наслідок, безкарність.

Головне у вирішенні проблеми – юридична відповідальність, а саме, один з її найбільш вагомих принципів – принцип невідворотності, що дає правопорушнику впевненість у тому, що його правопорушення не залишиться нерозкритим та спричинить покарання з боку сторони держави.

Оскільки вирішення проблеми в даний спосіб носить неповний та дуже складний характер, він відхиляється.

4. Відміна обов’язковості застосування печаток суб’єктами господарювання приватного права шляхом прийняття запропонованого проекту Закону України.

Даний варіант вирішення проблеми розглядається як основний, оскільки при його запровадженні вирішуватиметься комплекс проблем, пов’язаних з використанням печаток, а саме: здешевлення та спрощення започаткування бізнесу, а також запобігання можливим проявам корупції при необхідності застосування печаток.

Даному варіанту не притаманні вади, зазначених вище способів вирішення проблеми. Крім того, розробка відповідного законопроекту передбачена вимогами Національного плану дій на 2012 рік у частині впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”.

Стосовно скасування вимоги щодо справляння реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи – підприємця, а також можливості подання заяви про добровільну реєстрацію платника податку на додану вартість або обрання спрощеної системи оподаткування державному реєстратору як додатка до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, то, оскільки реєстрація платником податку на додану вартість та засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлені Податковим кодексом України (далі – Кодекс), а питання державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон), забезпечення зазначених цілей державного регулювання можна досягти лише способом внесення змін до Кодексу та Закону.

 

4. Механізми, які пропонується застосувати для розв’язання проблеми, і відповідні заходи

Основним механізмом для вирішення визначеної проблеми є внесення змін до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарськкого процесуального кодексу України, Кодекс адміністративного судочинства України, низки законів України, які містять положення щодо обов’язковості застосування печаток суб’єктами господарювання приватного права, вимоги щодо обов’язковості подання електронних документів з використанням електронного цифрового підпису та справляння реєстраційного збору при проведенні державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи – підприємця, подання державному реєстратору під час проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відомостей, необхідних для реєстрації такої особи органами державної податкової служби як платника податку на додану вартість, єдиного податку, інших податків та зборів.

Основні положення законопроекту передбачають:

– скасування обов’язковості використання печатки для суб’єктів господарювання приватного права та запровадження добровільності її використання (суб’єкти публічного права матимуть змогу застосовувати печатки як і раніше);

– запровадження обов’язковості та достатності зазначення у документах лише особистого підпису вповноваженої особи;

– заборону необхідності отримання документів дозвільного характеру для виготовлення печатки (стосується тих суб’єктів господарювання, які, попри добровільність її застосування, все ж таки вирішать користуватися нею);

– подання державному реєстратору під час проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відомостей, необхідних для реєстрації такої особи органами державної податкової служби як платника податку на додану вартість, єдиного податку, інших податків та зборів (у разі, якщо відповідно до закону чи за рішенням особи передбачено реєстрацію особи як платника відповідного податку);

– скасування вимоги щодо справляння реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи – підприємця;

– здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців шляхом подання електронних документів без обов’язкового використання електронного цифрового підпису, використовуючи інші способи ідентифікації особи заявника;

– внормування та розширення обсягу відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, до яких надається доступ на офіційному сайті спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації.

Таким чином, даний регуляторний акт містить норми, реалізація яких дозволить спростити та здешевити процедуру започаткування бізнесу, зменшити витрати суб’єктів господарювання, пов’язані з втратою печатки, зменшити ризики незаконного відчуження суб’єкта господарювання.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

1. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та мережі Інтернет.

2. Провести наради з органами влади, зокрема, контролюючими органами, з метою доведення до їх відома суті основних положень регуляторного акта та недопущення порушення його вимог, особливо в ході перевірок діяльності суб’єктів господарювання.

 

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію регуляторного акта можуть вплинути зміни в чинному законодавстві. Вплив може мати як позитивний (наприклад, у разі посилення кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства), так і негативний характер.

Упродовж деякого часу негативно на дію регуляторного акта може впливати низька обізнаність суб’єктів господарювання та рівень корупції.

Позитивно на дію регуляторного акта може вплинути широка інформаційна підтримка прийняття даного регуляторного акта.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Для впровадження та виконання вимог регуляторного акта органами державної влади непотрібно витрат з бюджету.

Впровадження регуляторного акта призведе до зменшення матеріальних та часових витрат при започаткуванні бізнесу, у ході провадження господарської діяльності, під час супроводження судових позовів. Крім того, мінімізує ризики встановлення контролю над суб’єктом господарювання внаслідок рейдерських дій за незаконного заволодіння печаткою.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Додержання вимог регуляторного акта не потребує запровадження державного нагляду та контролю.

 

6. Очікувані результати прийняття акта

Аналіз вигод і витрат у простій формі (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів), що виникають у різних груп суб’єктів, на яких поширюватиметься дія цього регуляторного акта, наведено у таблиці.

Сфера впливу

Витрати

Вигоди

Держава (органи державної влади)

Немає

Скорочення державних витрат, пов’язаних з видачею печаток, і контролю за їх використанням.

Опосередковано – збільшення надходжень до бюджетів (за рахунок збільшення кількості суб’єктів господарювання, скорочення випадків вимушених банкрутств тощо).

Покращення позицій України у рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу

Суб’єкти господарювання

Немає

Спрощення процедури та скорочення часових і матеріальних витрат започаткування бізнесу.

Усунення причин зловживань, які ґрунтуються на обов’язковості застосування суб’єктами господарювання печаток (у тому числі причин тих зловживань, що на сьогодні широко використовуються в рейдерстві)

Громадяни

Немає

Опосередковані

 

Оскільки не передбачається виникнення витрат у жодній із сфер впливу, отримуємо загальний позитивний ефект  від запровадження даного регуляторного акта.

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають перманентний характер.

Законопроектом передбачено, що він набирає чинності через один місяць з дня його опублікування.

 

 

 

8. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного і державних цільових фондів, пов’язаних із дією акта – додаткових надходжень до держбюджету не передбачається.

2. Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта – суб’єкти приватного права.

3. Розмір коштів і час, які витрачаються суб’єктами господарювання у зв’язку із виконанням вимог акта – витрати суб’єктів господарювання не передбачаються.

4. Рівень поінформованості суб’єктів господарювання та (або) фізичних осіб із основними положеннями проекту регуляторного акта – 100%, оскільки зазначений проект акта розміщений на офіційному веб-сайті Держпідприємництва (www.dkrp.gov.ua), а надісланий проект Закону до Верховної Ради України розміщений в офіційних ЗМІ.

5. Позиція України в рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу – покращення, тобто з 137 на 97 місце в рейтингу “Легкості ведення бізнесу” (DoingBusiness).

 

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Для відстежень будуть використовуватись статистичні дані.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Держпідприємництвом до набрання чинності цим актом шляхом збору інформації: про наявність випадків порушення вимог регуляторного акта; про позицію України в рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набрання чинності регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.

Періодичне відстеження регуляторного акта буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження.

Відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватися Держпідприємництвом протягом усього терміну його дії шляхом розгляду пропозицій та зауважень, які надійдуть до Держпідприємництва.

Строк виконання заходів – 45 робочих днів.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Держпідприємництвом.

 

 

 

Голова

Держпідприємництва України                                               М.Ю. Бродський