Державна регуляторна служба України

Завжди на боці бізнесу!

Сторінка: http://www.drs.gov.ua/press-room/zagalnyj-riven-vidpovidnosti-proektiv-regulyatornyh-aktiv-vymogam-ta-pryntsypam-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky-u-pivrichchi-2019-roku-znyzyvsya/

Загальний рівень відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної регуляторної політики у першому півріччі 2019 року дещо знизився

18.07.2019

У першому півріччі 2019 року загальний рівень відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики дещо знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. 

Продовжуємо знайомити наших читачів з тенденціями реалізації регуляторної політики.

Regulation and compliance concept with business icon puzzles and businessman on concrete background

Кількість регуляторних актів, щодо яких ДРС приймала рішення про відмову в погодженні, зросла у 2019  році до 28% проти 26%  у 2018 році.

На рівні центральних органів виконавчої влади удвічі зросла кількість регуляторних органів, жоден з проектів регуляторних актів яких не відповідав принципам державної регуляторної політики.

Так, якщо у І півріччі 2018 року відповідне порушення було виявлено у регуляторній діяльності лише 4-х регуляторних органів-Держгеонадра, Держекоінспекції, Укртрансбезпеки та Держатомрегулювання, то у 2019 році – у регуляторній діяльності вже 8-ми регуляторних органів центрального рівня – Держгеонадра, Держекоінспекції, Укртрансбезпеки, Держпродспоживслужби, ФДМУ, Держатомрегулювання, Держрибгоспу та Укравтодору.

В той же час,  практично вдвічі (з 11-ти у 2018 році до 6-ти у 2019 році)  скоротилась кількість регуляторних органів,  всі  проекти регуляторних актів яких за результатами опрацювання ДРС були визнані такими, що відповідають принципам державної регуляторної політики. Так,  у 2019 році лише у Держенергоефективності, Мінюсту, Держспецзв’язку, НКРЗІ,  Держгеокадастру, Держкомтелебачення та радіомовлення всі проекти  регуляторних актів подані на погодження до ДРС були визнані такими, що відповідають принципам державної регуляторної політики. 

На регіональному рівні всі подані на погодження проекти регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади відповідали принципам державної регуляторної політики у 14-ти регіонах – Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській,  Одеській, Полтавській, Тернопільській, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Києві.

В свою чергу у 4-х регіонах – Волинській, Кіровоградській, Миколаївській, та Рівненській областях жоден з проектів регуляторних актів, наданих місцевими органами виконавчої влади на погодження до ДРС, не відповідав принципам державної регуляторної політики.

Детальний аналіз підстав для прийняття уповноваженим органом рішень  про невідповідність проекту регуляторного акту та його АРВ принципам державної регуляторної політики засвідчив наступне:

З метою недопущення запровадження регулювань, прийняття яких могло погіршити умови провадження господарської діяльності, негативно вплинути на бізнес-середовище, обмежити права вітчизняних виробників та створити передумови для зловживань в окремих сферах господарської діяльності ДРС було відмовлено в погодженні низки проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами центрального рівня.

Серед них, наприклад:

  1. Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання організації заходів у галузі лісового господарства та забезпечення проведення прозорого продажу деревини»

Головний розробник – Мінагрополітики.

За твердженням розробника, проектом передбачалось запровадження дієвого механізму моніторингу споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, а також контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених.

Однак, змістовне наповнення проекту не відповідало назві та тягнуло за собою появу безпідставних додаткових фінансових витрат для суб’єктів господарювання, які проводять операції з необробленими лісоматеріалами.

Так, замість моніторингу, який повинен здійснюватися Держлісагентством, проектом фактично запроваджувалась система електронного обліку деревини (ЕОД), витрати на функціонування якої покладалися на суб’єктів господарювання.

Прогнозні  витрати постійних лісокористувачів, що здійснюють заготівлю та реалізацію деревини, на виконання вимог регулювання, а саме на запровадження системи ЕОД, технічне обслуговування системи, закупівлю бирок для дерев та термопаперу тощо складали б лише за перший рік дії регулювання 48 млн. грн.

При цьому, розробником не доведено ефективності обраного способу регулювання у боротьбі з тіньовим обігом деревини, а відсутність законодавчого підґрунтя для контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених може створити передумови для зловживань у даній сфері та виникнення корупційних ризиків.

  1. Проект наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку проведення моніторингу інформації про результати обов’язкового технічного контролю, що передається суб’єктами здійснення обов’язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних»

Головний розробник – МВС.

Проектом наказу територіальні органи сервісних послуг МВС уповноважувались на здійснення державного контролю за додержанням суб’єктами здійснення обов’язкового технічного контролю (ОТК) вимог законодавства.

Так, проектом передбачалося:

Водночас, проект наказу не відповідав вимогам Законів України «Про дорожній рух» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а вся діяльність сервісних центрів МВС, пов’язана зі здійсненням державного контролю за додержанням суб’єктами здійснення ОТК, яка передбачалася проектом, є протиправною.

  1. Проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах»

Головний розробник  –  Держпраці.

Проектом наказу запроваджувались  мінімальні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я працівників у робочих зонах з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом імплементації Директиви Ради Європейських Співтовариств від 30.11.1989 року.

Водночас, директиви ЄС мають рекомендаційний характер з можливістю вибору форм та методів їх імплементації. Однак, розробником не доведено необхідності впровадження вимог Директиви 89/654/ЄЕС в повному обсязі, що призвело б до значних матеріальних витрат суб’єктів господарювання.

Оскільки документ має загальні вимоги майже до всіх суб’єктів господарювання його дія, за оцінкою розробника, поширюється майже на 3,8 млн. суб’єктів господарювання. Впровадження ними вимог проекту наказу коштувало б суб’єктам великого та середнього підприємництва 197 млн. грн., а суб’єктам малого підприємництва – 32,1 млрд. грн.

При цьому розробником не доведено нагальної необхідності впровадження в Україні такого великовартісного регулювання та не розглянуто можливості його пом’якшення або коригування з метою зменшення витрат бізнесу на його реалізацію.

Нагадаємо, у першому півріччі 2019 року зберіглись позитивні тенденції до поліпшення рівня дотримання органами виконавчої влади окремих аспектів принципу передбачуваності регуляторної діяльності, до звуження кола регуляторних органів центрального рівня, плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів яких протягом року зазнали суттєвого коригування, а також   до поліпшення рівня дотримання органами виконавчої влади окремих аспектів принципу передбачуваності регуляторної діяльності та інші. 

У наступному матеріалі читайте про відстеження результативності дії регуляторних актів.

Натисніть для друку