ДРС і далі працюватиме над усуненням правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод для бізнесу

20.02.2020

820 лютого представники Державної регуляторної служби України презентували Звіт Державної регуляторної служби України за 2019 рік та визначили тенденції реалізації регуляторної політики у попередньому році. Йшлося також і про пріоритети на 2020й. 

Засідання відвідала екс-голова ДРС Ксенія Ляпіна. Вона підкреслила важливість збереження кадрового потенціалу Служби.

Серед присутніх також: голова Громадської ради при ДРС Сергій Доротич, члени Громадської ради при ДРС, представники громадськості, науковці, експерти, журналісти та працівники ДРС.

«Державна регуляторна служба України і далі працюватиме над усуненням правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва. Крім того, ДРС, у межах повноважень, зосередить свої зусилля на недопущенні прийняття необґрунтованих та неефективних регуляторних рішень. Також працюватиме у напрямку зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність та напрацювання пропозицій для кращого регулювання галузей економіки», – підкреслив тимчасово виконуючий обов’язки Голови Державної регуляторної служби України Олег Мірошніченко. 

Фахівці Державної регуляторної служби України серед тенденцій реалізації регуляторної політики визначили такі:

Кількість нових регулювань на всеукраїнському рівні не змінилась у порівнянні з минулим роком, а на місцевому рівні значно зменшилась

Протягом 2019 року органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до ДРС 671 пр12оект регуляторних актів (розробниками 532 проектів виступали регуляторні органи центрального рівня, 139 – місцеві органи виконавчої влади). Для порівняння, у 2018 році центральними органами виконавчої влади розроблено та подано на погодження до ДРС 553 проекти регуляторних актів, а місцевими органами виконавчої влади – 225 проектів регуляторних актів. Слід також підкреслити, що акцент прийняття регуляторних рішень змістився у бік органів місцевого самоврядування.

Такі цифри свідчать про суттєве зниження регуляторної активності місцевих органів виконавчої влади у 2019 році. При цьому, якщо кількість проектів регуляторних актів, розроблених та поданих на погодження до ДРС центральними органами виконавчої залишилась майже незмінною, то кількість проектів регуляторних актів, розроблених місцевими органами виконавчої влади, зменшилась майже на 40% (з 225-ти проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС у 2018 році до 139-ти проектів регуляторних актів  – у 2019 році). 

Залишається відсутнім комплексний підхід до обґрунтування необхідності прийняття регуляторних актів як на всеукраїнському рівні, так і на місцевому

Розробники проектів регуляторних актів, здійснюючи розрахунки витрат суб’єктів господарювання на виконання вимог регулювання, не співвідносять розмір цих витрат із можливими вигодами від впровадження регулювання, що унеможливлює об’єктивну оцінку адекватності та доцільності проекту регуляторного акта.

У 2019 році рівень відповідності регуляторної діяльності центральних органів виконавчої влади затвердженим планам суттєво погіршився, а місцевих органів виконавчої влади покращився

6Якщо у 2018 році розробку 28% проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, не було передбачено відповідними планами, то у 2019 році цей показник зріс до 31%. Зросла і кількість «злісних» порушників – регуляторних органів центрального рівня, у яких більше половини проектів регуляторних актів, поданих на погодження до ДРС, не були включені до відповідних планів (з 11-ти  у 2018  до 14-ти  у 2019 році). Майже вдвічі зросла кількість регуляторних органів центрального рівня, у яких жоден з проектів, що подавалися на погодження до ДРС, не був запланований до розробки. Відповідне порушення було виявлено, зокрема, у регуляторній діяльності Нацполіції, Укртрансбезпеки, ПФУ, ДКАУ та Держатомрегулювання. 

Більш ніж вдвічі зменшилась кількість регуляторних органів центрального рівня, регуляторна діяльність яких провадилась виключно у відповідності із затвердженими планами з підготовки проектів регуляторних актів.

Отже, органи влади підходили до планування регуляторної діяльності на 2019 рік безсистемно та формально. Це свідчить про відсутність стратегії діяльності та, здебільшого, тактичне реагування на виклики, а також про невміння користуватися регуляторним плануванням в операціоналізації впровадженні існуючих політик та стратегій. Дотримання регуляторними органами принципу передбачуваності – послідовності регуляторної діяльності дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування своєї діяльності та є запорукою забезпечення права участі бізнесу регуляторній діяльності органів виконавчої влади. Це сприяє залученню інвестицій в економіку України.

У 2019 році рівень системності підходу до планування регуляторної діяльності місцевими органами виконавчої влади покращився у порівнянні з 2018 роком. Так, протягом 2019 року загальна кількість проектів регуляторних актів, включених до планів діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, зросла лише на 25%, в той час як протягом 2018 року кількість проектів регуляторних актів запланованих до розробки зросла на 51%. Майже усіма облдержадміністраціями (крім Львівської) та Київською МДА плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік затверджені з дотриманням вимог та термінів. У 2019 році до 18-ти зросла кількість регіонів, у яких розробка проектів регуляторних актів проводилась виключно у відповідності з планами діяльності з підготовки проектів регуляторних актів.   Для порівняння у 2018 році таких регіонів було лише 12.

Зберіглися минулорічні тенденції до зростання рівня дотримання процедури підготовки аналізу регуляторного впливу та оприлюднення проектів регуляторних актів

У 2019 році показники дотримання процедур підготовки аналізу регуляторного впливу при підготовці проектів регуляторних актів та оприлюднення проектів регуляторних актів зберегли тенденцію до зростання і за підсумками року досягли рівня 98,5% та 98,2% відповідно. 

У 2019 році відбулось певне зниження загального рівня відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики

Кількість прийнятих ДРС рішень про відмову в погодженні проектів регуляторних актів, які не відповідали принципам держ24авної регуляторної  політики зросла з 19% у 2018 році до 26,7%  у 2019 році. Зниження рівня відповідності певною мірою пов’язане з перехідним періодом у зв’язку зі зміною складу Уряду, реорганізацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зміною фахового складу цих органів.  Такі зміни призвели до зниження рівня обізнаності фахівців реорганізованих та новостворених органів влади, на яких покладено повноваження щодо здійснення державної регуляторної політики, стосовно необхідності дотримання вимог та принципів державної регуляторної політики та можливості отримання методологічної допомоги при підготовці проектів регуляторних актів. Про це свідчить і той факт, що  у 2019 році, за умови збереження минулорічних обсягів розробки проектів регуляторних актів центральними органами виконавчої влади суттєво скорочено обсяги затребуваності проведення «адресних» консультацій  при підготовці проектів регуляторних актів. Зокрема, у 2019 році обсяги розробки проектів регуляторних актів скоротились лише на 4%, порівнюючи з 2018 роком,  в той же час  обсяги затребуваності в проведенні «адресних» консультацій скоротились на 18%. Таке скорочення призвело до зниження рівня якісних показників здійснення АРВ,  як на рівні  центральних органів виконавчої влади, так і на рівні органів  виконавчої влади в цілому  по Україні. 

У 2019 році в цілому по Україні: на 5% знизилась питома вага АРВ, що містили економічні розрахунки витрат, яких зазнають суб’єкти господарювання внаслідок дії регулювань (з 83% у 2018 році до 78% у 2019). На рівні  центральних органів виконавчої влади відповідне зниження склало 8%; на 4% знизилась  питома вага АРВ, що містили оцінку бюджетних витрат на впровадження запропонованих регулювань у дію, що в умовах економічної кризи також має ключове значення (з 85% у 2018 році до 81% у 2019). На рівні  центральних органів виконавчої влади відповідне зниження склало 6%; на 2% знизилась питома вага АРВ, щодо яких розробниками проведено М-тест, з тих що потребували вимірювання впливу на суб’єктів малого підприємництва (з 87% у 2018 році 85% року). На рівні  центральних органів виконавчої влади відповідне зниження склало 6%.

Зниження рівня якості проведення АРВ ускладнює пошук оптимального механізму розв’язання проблеми, внаслідок чого у 2019 році суттєво знизився загальний рівень відповідності проектів регуляторних актів вимогам та принципам державної  регуляторної політики.

При запровадженні нових регулювань не застосовуються коригуючі (пом’якшувальні) заходи для малого підприємництва

9Проведений ДРС аналіз практики виконання регуляторними органами вимог законодавства про державну регуляторну політику виявив, що у 2019 році жодним регуляторним органом не було запропоновано коригуючих заходів для суб’єктів малого підприємництва при запровадженні регулювань з метою вирівнювання питомої вартості адміністративного навантаження між суб’єктами великого, середнього та малого бізнесу. Зазначені проблемні питання залишаються актуальними для більшості розробників проектів регуляторних актів.

Вже другий рік поспіль зберігається позитивна тенденція до зменшення кількості випадків ігнорування регуляторного законодавства

 У 2019 році зберіглась позитивна тенденція до скорочення кількості прийняття центральними органами виконавчої влади  регуляторних актів без  погодження з ДРС. 

Якщо у 2018 році з відповідним порушенням виявлено прийняття 3-х регуляторних актів, то у 2019 році  – лише 1. В значній мірі це досягається завдяки налагодженій співпраці ДРС та Мін’юсту в частині недопущення прийняття регуляторних актів, що не проходили погодження з ДРС. У загальній кількості регуляторних актів, прийнятих центральними органами виконавчої влади у 2019 році, питома вага регуляторних актів, прийнятих без погодження з ДРС склала 0,6%.  У 2018 році цей показник становив 1%. 

У 2019 році більш ніж втричі зменшилась кількість прийнятих місцевими органами виконавчої влади без погодження з ДРС регуляторних актів. Якщо у 2018 році з відповідним порушенням було прийнято 20 регуляторних актів,  то у 2019 році  – лише 6. Крім того, суттєво  скоротилась кількість регіонів, в яких були виявлені факти прийняття регуляторних актів без погодження з ДРС. Так,  якщо у 2018 році  без погодження з ДРС регуляторні акти приймались у 13-ти регіонах, то у 2019  – лише у 3-х  – Кіровоградській, Черкаській областях та  м. Києві.

Рівень відстеження результативності дії регуляторних актів дещо знизився, але зросла кількість регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами приймалось рішення щодо необхідності їх скасування

27Порівнюючи з обсягами надходження звітів у 2018 році можна констатувати, що у 2019 році рівень дотримання органами виконавчої влади вимоги щодо відстеження результативності дії прийнятих регуляторних актів знизився на 7%. У 2019 році кількість регуляторних органів центрального рівня, якими протягом року провадились заходи з відстеження результативності дії  регуляторних актів зменшилась. Зокрема, у 2019 році заходи з відстеження результативності дії  регуляторних актів провадились 27-ма регуляторними органами центрального рівня, в той час як у 2018 році таких регуляторних органів було 35. Не зважаючи на те, що майже удвічі зменшилась кількість регуляторних органів центрального рівня (з 21-го до 11-ти), які протягом 2019 року збільшили обсяги проведення робіт по відстеженню результативності дії регуляторних актів, загальний обсяг проведення центральними органами виконавчої влади заходів з відстеження  результативності дії регуляторних актів практично не змінився у порівнянні з 2018 роком. Так, якщо у 2018 році  центральними органами виконавчої влади було відстежено результативність дії 492 регуляторних актів, то у 2019 році – 485. МОЗ та АМК, які є постійними учасниками регуляторного процесу, протягом 2019 року не подали ДРС жодного звіту про відстеження регуляторних актів, тобто відповідні вимоги законодавства взагалі не виконувались.

У 2019 році зросла кількість  регуляторних актів, щодо яких регуляторними органами приймалось рішення про необхідність їх скасування або внесення змін до них. Зокрема, у 2019 році за результатами проведених відстежень 9-ма регуляторними органами центрального рівня було зроблено висновок про необхідність скасування або внесення змін стосовно 55-ти регуляторних актів (у 2018 році відповідне рішення приймалось стосовно 31-го регуляторного акта. Станом на 28.12.2019 скасовано або внесено зміни до 9-ти регуляторних актів 6-ма регуляторними органами. 

На рівні місцевих органів виконавчої влади обсяг здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів знизився на 23%, у порівнянні з минулим роком.  У 2019 році місцевими органами виконавчої влади було здійснено відстеження результативності дії стосовно 136-ти регуляторних актів проти 177-ми регуляторних актів  у 2018 році. У порівнянні з минулим звітним періодом розширився перелік регіонів,  в яких місцевими органами виконавчої влади протягом року не подано до ДРС жодного звіту про відстеження.

Як і у попередньому році підвищилась активність органів місцевого самоврядування у співпраці з ДРС

37У 2019 році в цілому регуляторна активність органів місцевого самоврядування зросла майже у 2 рази  – з 15% до 27%. ДРС опрацьовано 3431 поданий органами місцевого самоврядування проект регуляторних актів, що на 72% більше ніж у 2018 році. За результатами проведеного аналізу: залишено без розгляду 715 проектів регуляторних актів; до 2270 проектів регуляторних актів надано пропозиції з обґрунтованими зауваженнями та висновками щодо їх удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики, з яких 155 проектів (майже 7%) були розроблені за відсутності визначених діючим законодавством України повноважень для їх прийняття; до 291 проекту регуляторних актів (9%) були відсутні пропозиції щодо удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики. 

У 2019 році спостерігається суттєве покращення  рівня підготовки органами місцевого самоврядування проектів регуляторних актів. З 3431 поданого до ДРС проекту регуляторного акта  підготовлені пропозиції щодо їх удосконалення до 2270 актів, що складає 66%, тоді як у 2018 році цей показник сягав 91%. Крім того, зросла кількість проектів регуляторних актів, до яких були відсутні пропозиції щодо удосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики, з 66-ти у 2018 році до 291 у 2019 році. А відтак слід констатувати про підвищення рівня якості підготовки проектів регуляторних актів органами місцевого самоврядування. Найкращі результати з дотримання принципів регуляторної політики при  підготовці проектів регуляторних актів виявлено у регуляторній діяльності Вінницької, Донецької, Закарпатської, Одеської та Тернопільської областей.

Із 3431 опрацьованих ДРС проектів регуляторних актів 155 (5%) передбачали врегулювання питань за відсутності визначених законами України відповідних повноважень, з них: кожен третій проект стосувався регулювання питань земельних відносин; кожний п’ятий – продажу, списання, відчуження майна та розміщення тимчасових споруд тощо. Найбільшу кількість регуляторних актів за відсутності відповідних повноважень розроблено органами місцевого самоврядування Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Київської, Одеської, Полтавської, Харківської та Чернігівської областей. Разом з цим у порівнянні із 2018 роком у звітному періоді доля розроблених проектів регуляторних актів за відсутності відповідних повноважень регуляторних органів із загальної кількості опрацьованих ДРС зменшилась на 2%.

Центральні органи виконавчої влади рахували витрати малого бізнесу менше ніж у попередньому році, а органи місцевого самоврядування частіше

32Із 457-ми розроблених центральними органами виконавчої влади проектів регуляторних актів проектів половина (229 проектів) потребувала проведення М-тесту. Регуляторними органами центрального рівня здійснено М-тест при підготовці АРВ до 191-го проекту регуляторних актів, що складає 83% від загальної кількості проектів, що потребували М-тесту. Цей показник знизився порівняно із 2018 роком (85%). Серед активних розробників проектів регуляторних актів – 9 із 29-ти центральних органів виконавчої влади (МОЗ, Мінфін, Мін’юст, АМКУ, ФДМУ, Держгеокадастр, МВС, ДСНС та НКРЗІ) здійснили М-тест при підготовці АРВ до всіх проектів регуляторних актів, дія яких поширювалась на малий бізнес. Розрахунком М-тесту також супроводжувались 94% АРВ, підготовлених МОН, 91% – Державіаслужбою, 88% – Мінекономрозвитку, 86% – Мінрегіоном та Мінсоцполітики, 84% – Мінагрополітики, а також 83% – Держпродспоживслужбою та Нацкомфінпослуг. Міноборони та Держекоінспекція, які є розробниками значної кількості проектів регуляторних актів, взагалі не проводили М-тест до проектів, що потребували його здійснення.

На рівні місцевих органів виконавчої влади всі проекти регуляторних актів потребували проведення М-тесту. У 2019 році місцевими органами виконавчої влади проведено тест малого підприємництва при підготовці АРВ до 90% проектів регуляторних актів (124 АРВ із 138-ми), дія яких поширювалась на малий та мікробізнес. Цей показник залишився майже на рівні 2018 року, у якому 89% АРВ, підготовлених місцевими держадміністраціями, супроводжувались М-тестом. Серед регіонів, що відзначилися найбільшою активністю в частині розробки проектів регуляторних актів, у повному обсязі виконали вимоги Закону та Методики щодо підготовки М-тесту – Київська МДА, а також місцеві державні адміністрації Черкаської та Одеської областей. Високий рівень виконання відповідних вимог у 2019 році спостерігався у місцевих органах виконавчої влади Чернігівської, Київської, Полтавської, Луганської та Вінницької областей. Рівень дотримання вимог Методики в частині застосування органами місцевого самоврядування М-тесту склав у 2019 році 74%, тоді як у 2018 році цей показник становив 64% від кількості проектів, які потребували його проведення. Найкращий рівень виконання органами місцевого самоврядування вимоги Методики в частині проведення М-тесту виявлено у 8-ми регіонах – Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Рівненській, Сумській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій областях та м. Києві, де відповідний показник проведення М-тесту до проектів регуляторних актів склав 82% та вище при середньому по Україні – 74%. Покращили свою роботу у цьому напрямку у 1,5-2 рази у порівнянні із 2018 роком органи місцевого самоврядування Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернігівської областей.

Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування розглянула майже вдвічі більше скарг бізнесу ніж у попередньому році та залишалася ефективним інструментом захисту прав бізнесу

DSC_1023У 2019 році Радою проведено 15 засідань, де розглянуто 139 скарг суб'єктів господарювання на дії органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування (безпідставні анулювання, відмови у переоформленні, відмови у видачі ліцензій, відмови у внесені змін до переліку видів діючої ліцензії та безпідставне накладання фінансових санкцій за порушення вимог ліцензійних умов). У порівнянні з 2018 роком кількість розглянутих Радою скарг на дії органів ліцензування збільшилась на 43% та на 6% у порівнянні з 2017 роком.

Найбільша кількість скарг суб’єктів господарювання у 2019 році надійшла на дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Лише незначна кількість скарг на дії ДАБІ була задоволена (4 скарги з 33), при цьому скарги на дії НКРЕКП переважно виявилися обґрунтованими (з 26 скарг 22 – задоволено). Аналіз скарг свідчить, що суб’єкти господарювання здебільшого скаржаться на такі дії органів, як: прийняття рішень про анулювання ліцензій – 65% від загальної кількості скарг; відмови у видачі ліцензій – 18%; прийняті рішення про накладання фінансових санкцій за порушення вимог ліцензійних умов – 14%; прийняті рішення про відмову у внесенні змін до переліку видів діючої ліцензії – 2%; не переоформлення ліцензій на безстрокову  – 1%. За результатами розгляду скарг Радою були прийняті рішення про задоволення або про відхилення скарг, як наслідок, ДРС видано відповідні розпорядження про усунення органами ліцензування порушень ліцензійного законодавства та розпорядження про відхилення скарг. На підтвердження дій ДРС у справі № 826/3115/17 Верховний Суд України сформулював правову позицію, що розпорядження ДРС, прийняті на підставі Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», не підлягають оскарженню органами ліцензування.

Також у 2019 році ДРС опрацьовано 7 проектів змін до Ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності.

Продовжувала спостерігатися тенденція щодо створення нових дозвільних документів всупереч законодавству

33У 2019 році ДРС здійснювала експертизу проектів регуляторних актів. Опрацьовано 438 проектів, серед них: проектів рішень органів місцевого самоврядування – 298, проектів законодавчих та нормативно-правових актів, розроблених центральними органами виконавчої влади – 140, пов’язаних з видачою документів дозвільного характеру та адміністративних послуг, які находили на погодження до ДРС.

За результатами експертизи проектів регуляторних актів на відповідність вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» – до 73% проектів нормативно-правових актів, що містили норми, якими запроваджувалося надмірне державне регулювання, ускладнювалися або запроваджувалися нові дозвільні процедури.

Аналіз проектів рішень органів місцевого самоврядування, які надходять до ДРС, свідчить про типові помилки при підготовці проектів рішень, які регламентують видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами, дозволів на порушення об’єктів благоустрою, правил благоустрою та інші.

ДРС постійно готує пропозиції про недопущення включення до розроблених проектів регуляторних актів документів дозвільного характеру та дозвільних процедур, не передбачених спеціальними законами, які регулюють відносини у відповідних сферах, та Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Зберіглася тенденція попереднього року щодо уповільнення дерегуляції в Україні

2До грудня 2019 року ДРС була зобов’язана щомісяця узагальнювати інформацію міністерств, центральних органів виконавчої влади, інших державних органів про стан виконання Плану дерегуляції та подавати її до Кабінету Міністрів України. У 2019 році спостерігалася несистемна робота органів виконавчої влади стосовно впровадження заходів щодо дерегуляції господарської діяльності. Із передбачених Планом дерегуляції заходів виконано 75%.

Протягом 2019 року за результатами проведеного територіальними органами ДРС моніторингу офіційних сайтів органів місцевого самоврядування виявлено та вжито відповідних заходів реагування щодо 268 рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих з порушенням законодавства. 

Також ДРС опрацьовано понад 150 звернень суб’єктів господарювання, їх громадських об’єднань щодо створення положеннями деяких регуляторних актів перешкод у провадженні господарської діяльності. На підставі цих звернень проведено експертизу 39 регуляторних актів центральних органів виконавчої влади та 6 регуляторних актів місцевих органів виконавчої влади на відповідність їх принципам регуляторної політики. Крім того, здійснено аналіз положень 49 регуляторних актів органів місцевого самоврядування. За результатами опрацювання звернень суб’єктів господарювання вжито відповідних заходів реагування.

Протягом 2019 року ДРС розглянуто 46 звернень від громадян і суб’єктів господарювання щодо 73 чинних рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування.

У 2019 році ДРС було попереджено впровадження державних регулювань, які передбачали майже 33,1 млрд. грн. додаткових витрат для суб’єктів господарювання шляхом прийняття рішень про відмову у погодженні відповідних проектів регуляторних актів (у 2018 році  – 43,5 млрд. грн.) Водночас, вже другий рік поспіль спостерігається тенденція щодо зменшення кількості проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату. Крім того, аналіз проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності, засвідчив, що у 2019 році зменшилась не лише кількість проектів  спрямованих на дерегуляцію, але й продовжила зменшуватись орієнтовна загальна вигода від запровадження цих регулювань. Орієнтовна загальна вигода від прийняття проектів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та лібералізацію бізнес-клімату, у 2019 році складе лише 409 млн. грн., що майже в 4 рази менше, ніж у 2018 році.

ДРС активно здійснювався контроль за контролерами

34Останні роки намітилася тенденція до зростання кількості перевірок органів ліцензування, дозвільних органів та органів державного нагляду (контролю). Посилення контролю з боку ДРС за діяльністю органів ліцензування та дозвільних органів призвело до різкого зменшення кількості випадків порушень ними вимог законодавства, за які встановлено адміністративну відповідальність. З метою попередження та виявлення порушень законодавства державними органами нагляду (контролю) у 2019 року ДРС було проведено 103 перевірки (12 перевірок додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування господарської діяльності (10 планових та 2 позапланові), 23 перевірки додержання дозвільними органами вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру (15 планових та 8 позапланових), 68 перевірок додержання органами нагляду (контролю) вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (20 планових та 48 позапланових)). За результатами всіх перевірок було складено акти та видано приписи, подання та розпорядження. Крім того, за 2019 рік ДРС складено 15 протоколів про адміністративне правопорушення, зокрема – за частиною 1 статті 166-10 (9 протоколів), частиною 1 статті 166-21 (1 протокол), за статтею 166-24 (1 протокол) та частиною 1 статті 188-45 (4 протоколи) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Продовжувалась робота щодо запровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

40ДРС здійснювався моніторинг приведення органами державного нагляду та контролю нормативно-правових актів у відповідність до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови КМУ № 342.  З 85 сфер державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) направлено до ДРС проекти постанов Кабінету Міністрів України про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), у 79 сферах державного нагляду (контролю). З 85 сфер державного нагляду (контролю) на сьогодні Урядом затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), у 73 сферах державного нагляду (контролю).

Після затвердження Урядом критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органом державного нагляду (контролю), розробляється уніфікована форма акта, що складається за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю). ДРС здійснено розгляд проектів актів про затвердження таких уніфікованих форм актів у 60 сферах державного нагляду (контролю). У 32 сферах державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) затверджено уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які відповідають вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та постанови Кабінету Міністрів України № 342.

На базі inspections.gov.ua працює пілотний модуль – версія системи, що забезпечує планування заходів державного нагляду (контролю) та збір інформації про заходи державного нагляду (контролю).

ДРС успішно велася претензійно-позовна робота 

16За результатом аналізу судових справ, в яких відповідачем є ДРС, можна виділити найбільшу – це категорія справ про оскарження розпоряджень ДРС, прийнятих на підставі рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування за результатом розгляду апеляцій на дії органів ліцензування в порядку, передбаченому Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Ця категорія справ складає 71% від загальної кількості справ за позовами до ДРС, що надійшли у 2019 році. Завдяки кваліфікованій роботі юридичної служби ДРС тут сформувалась позитивна практика. У справі № 826/3115/17 Верховний Суд України сформулював правову позицію, що розпорядження ДРС, прийняті на підставі Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», не підлягає оскарженню органами ліцензування. Також Верховний Суд України приходить до висновків (у постанові від 08.05.2018 (справа № 461/8220/13-а) та у постанові від 25.09.2018 (справа № 428/7176/14-а), що недотримання принципів державної регуляторної політики (передбачуваності, плановості, обґрунтованості), відсутності аналізу регуляторного впливу акта, порушення вимог щодо оприлюднення регуляторного акта та документа, що містить аналіз його регуляторного впливу, непогодження акта з Державною регуляторною службою України, є підставами для визнання протиправним та нечинним відповідного регуляторного акту, а також недотримання органом місцевого самоврядування процедури та порядку оприлюднення регуляторного акта, порушує права та охоронювані законом інтереси осіб, а отже є підставою визнання такого акту протиправним та нечинним.

ДРС активно співпрацювала з міжнародними організаціями з питань реалізації регуляторної політики та просування реформ в Україні

19Представники ДРС неодноразово брали участь засіданнях Комітету з питань регуляторної політики Організації економічного співробітництва та розвитку (м. Париж, Французька Республіка), де мали змогу ознайомитись із кращими практиками регулювання. Крім того, з 2018 року ДРС є членом європейської мережі Better Regulation Network (Європейська мережа кращого регулювання), метою якої є обмін знаннями та досвідом між її членами в сфері кращого регулювання. Співробітництво з мережею відкрило для України широкі можливості для зміцнення співпраці з європейськими країнами-членами та можливості обміну досвідом та вироблення рекомендацій щодо інструментів кращого регулювання підприємницької діяльності. 

Участь фахівців ДРС у міжнародних заходах дозволила якісно інтегрувати Україну в європейське регуляторне співробітництво та отримати методологічну підтримку з розбудови регуляторної політики на основі фактичних даних шляхом використання європейського бачення кращого регулювання.

ДРС постійно веде інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо оприлюднення якісних відкритих даних регуляторними органами і працює над створенням сприятливого середовища для використання інформації про регуляторну діяльність у форматі відкритих даних.

З метою належної реалізації принципів державної регуляторної політики і дотримання регуляторними органами вимог законодавства про доступ до публічної інформації в частині регуляторних відкритих даних ДРС надає відповідну методологічну підтримку. Зокрема і за допомогою своїх територіальних підрозділів – секторів Державної регуляторної служби в регіонах.

40ДРС є партнером проекту на основі відкритих даних «Регуляторна мапа України», який передбачає створення інформаційно-аналітичної системи, що забезпечуватиме автоматизований збір, обробку та поширення інформації про регуляторну діяльність органів місцевого самоврядування, задля більш широкого залучення до неї громадськості та бізнесу, здійснення регуляторного нагляду в напівавтоматичному режимі та виявлення неефективних і корупціогенних рішень, з метою усунення бар’єрів економічного розвитку регіонів і поширення кращих практик. У рамках цього проекту ДРС разом з експертами Програми «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах»/TAPAS було розроблено перші в Україні стандарти наборів відкритих даних регуляторних органів, які у 2019 році були доопрацьовані і оприлюднені у вигляді рекомендації на Єдиному державному порталі відкритих даних. Ця робота і електронний сервіс для формування стандартизованих наборів регуляторних відкритих даних сприяли підвищенню якості наборів регуляторних відкритих даних.

У жовтні-листопаді 2019 року ДРС спільно з експертами Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» провела серію семінарів «Як підвищити ефективність регуляторної політики за допомогою відкритих даних?». Учасники заходів ознайомились із питаннями цифровізації регуляторної політики та дізналися про вплив відкритих даних на місцевий бізнес-клімат. Крім того, представників органів влади та місцевого самоврядування було детально ознайомлено з технічною стороною оприлюднення регуляторних відкритих даних розпорядниками.

У вересні 2019 року під час Open Data Forum 2019 ДРС було оголошено лідером рейтингу виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» щодо оприлюднення додаткових наборів відкритих даних.

З січня 2019 року в ДРС запроваджено систему електронного документообігу, яка інтегрована до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ).

У ДРС продовжувалась робота щодо залучення громадян на державну службу, а також успішно проведено оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Крім того, у ДРС організовано безперервний процес з підвищення кваліфікації державних службовців за різними напрямками. Протягом 2019 року забезпечено підвищення рівня професійної компетентності 59% державних службовців ДРС.

#ЗвітДРС2019 Багато гарних фотографій з презентації Звіту ДРС за 2019 рік.

Завантажити (PDF, Невідомий)